Make your own free website on Tripod.com

Хороший чоловік –

Весілля. Музики вже потомилися і тихо квасять за своїм столом. Гості зосереджено п”ють, час від часу пережовуючи їжу.

Розмова замовкає. Розливається чергова чарка і якійсь далекий родич, добряче вже напідпитку, бажає у мікрофон молодятам “здоров”я і довгих літ життя”. Здіймається гомін, цокає скло, чути задоволене покректування. На кілька хвилин западає тиша.

Музиканти, ще трохи перекуривши, оголошують танці. Присутні потроху піднімаються з місць і під веселу попсову мелодію починають вигоцувати.

- Ото подивіться – мало не з заздрістю в тому ж таки кутку, - от вона йому сказала сиди – він і сидить як нормальна людина. Не те що мій: оно, оно вже до Савчучки заглядає! – піднімається з місця і рішучим кроком прямує до танцюючих. Виникає буцімто жартівлива суперечка. Товсті тіла тіток зіштовхуються у цьому напівтанці-напівгармидері і знову розлітаються під звуки пісеньки про любов і про від”їзд нічною електричкою.

Тим часом до Семенівни та її чоловіка підходить їх знайомий – з чаркою в одній руці і пляшкою в іншій.

Петро заперечливо хитає головою, показуючи пальцем на свій бік.

Знову пауза, заповнена мелодією реміксу на мотив “сім-сорок”

- Отак вони і завжди – тільки-но що, одне “невдобно” від них і почуєш – Ольга Григорівна знову взяла слово.

Повз куток проноситься вервечка танцюючої молоді. Молодий обіймає наречену трохи незграбно, однією рукою. Він блідий і помітно накульгує. Дівчина дивиться на нього, не відводячи очей. Молодий танцює з заплющеними очима.

Ольга Григорівна зненацька заливається дрібними сльозами: “Ой діточки, ой які ж ви молодії, ой які ж ви гарні, вам жити в щасті, якби ще не ота аварія, то жили б і добра наживали”

Фарбована Світлана каже вголос, чи то продовжуючи свою власну думку, чи то в унісон Григорівні:” А що, а от так і буде. А от так і жизнь пройде. Чим гірший? Нічим не гірший. Хороший чоловік”